Прекращение деятельности ФОП

В свете событий ближайшего будущего, связанных с изменениями в обложении ЕСВ (ФОПы даже на общей системе, даже без дохода, будут облагаться ЕСВ от минимальной ЗП) вопрос прекращения предпринимательской деятельности приобрел особую актуальность. Далее рассмотрю варианты процесса в двух вариантах: строго по закону и как бывает на практике. Дополнительно поясню.

По закону:

Есть два базовых документа для ФОПов, которые желают прекратить свою предпринимательскую деятельность:
Закон Украины “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” – общее основное законодательство.
ПОРЯДОК обліку платників податків і зборів. Наказ Минфина №1588 – подзаконный акт Минфина.

Исходя из эти двух документов, ФОПу, желающему прекратить свою регистрацию, важно знать следующие факты:
П.8 Статьи 4 Закона

Фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Это важный смысловой момент. Он совершенно чётко определяет и законодательно закрепляет момент перехода статуса “предприниматель” – “гражданин” по дате регистрации прекращения предпринимательской деятельности в ЕГРПОУ. Этот момент нам понадобится помнить в дальнейшем.

Для случаев, когда ФОП жив и прекращает предпринимательскую по собственному желанию, Закон, сегодня, предусматривает простой порядок (п. 4 Статьи 18).

Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця подається один з таких документів:

1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням – у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням;

2) ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою – у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою.

Таким образом, для прекращения предпринимательской деятельности по собственной воле – достаточно одного простого заявления гос. Регистратору. Форма здесь. После обработки Заявы, регистратор внесёт в реестр соответствующую запись о прекращении. Казалось бы “Перемога”, но, ещё нет.

Говоря о продолжении процедуры в налоговом органе, нужно обратиться к, упомянутой ранее, их профильной писульке.

Прежде всего, нужно помнить вот эту цитату:

11.1. Платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Это означает, что, в случае с ликвидацией ФОП, плательщик налогов не обязан, по Порядку, дополнительно уведомлять ДФС о прекращении предпринимательской деятельности. Это делает госрегистратор. Более того, в п. 4 Статьи 13 Закона прямо говориться об этом:

“4. Відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця є підставою для зняття їх з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.”

Сами ведомости, пришедшие в ДФС от госрегистратора – уже являются основанием для снятия ФОПа с учёта. Тот же факт вынуждены дублировать налоговики в Порядке Минфина.

Раздел 11 Порядка “XI. Порядок зняття з обліку платників податків у контролюючих органах”:
11.22. Зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах здійснюється у такому порядку:
1) підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.

С законодательством более мене понятно. С точки зрения здравого смысла и деловой практики можно добавить несколько рекомендаций:

• Подать заявление об отказе от упрощённой системы налогообложения в связи с прекращением предпринимательской деятельности. Это разумно, нет смысла устраивать сложности налоговикам без крайней необходимости.

• Перед снятием с гос. Регистрации – провести сверку расчётов по поданной отчётности, оплаченным налогам. Через кабинет плательщика или лично с инспектором. Это позволит убедиться в отсутствии формальных препятствий для налоговиков – действовать по закону дальше.
• Подать, вручную, финальную декларацию плательщика единого налога (или про майновий стан та доходи – в зависимости с какой системы происходит прекращение предпринимательской деятельности). Тоже не предусмотрено законодательством, но, является разумной “помощью” налоговикам делать их работу.

На этом, “законный” способ, прямо предусмотренный нормативными документами, можно считать законченным.

Как бывает на практике.

Прекращение предпринимательской деятельности или “закрытие ФОП” – это многолетний “бизнес” налоговиков. Возможности манипуляций людьми, желающими прекратить взаимоотношения с государством монетизировались в широком диапазоне вариантов. Даже сейчас, сотрудники ДФС, часто, заставляют ФОПов, при “закрытии”, проходить ту самую процедуру “обходного листа” с собиранием подписей различных должностных лиц. Подписи должны подтвердить отсутствие задолженностей перед “отделами ДФС”, возможно – проверку в “Пенсионном фонде”, почти всегда – проверку налоговой. Без прохождения обходного листа – угрожают “не снять с учёта” в налоговой и продолжать вносить в карточку плательщика неподанную отчётность (как при общей системе) и, потенциально, не оплаченный ЕСВ в будущем. Не смотря на полное расхождение с законодательством такого подхода — есть риск, что угрозы воплотят в реальность.
Для человека, который решит пойти на поводу у налоговиков и бегать с обходным листом – сама процедура вполне механическая. Как игра-квест: ходить куда пошлют, собирать подписи, “устранять препятствия”, если возникнут. Потом, нужно ждать проверки. Выпрашивать проверку. Писать о необходимости провести проверку. Жаловаться с требованием провести проверку. Наконец: пройти проверку налоговой с официально-неофициальным непредсказуемым результатом и быть свободным.

Какой путь выбрать: “смелый – по закону” или “плясать под дудку” чиновников – каждый выбирает сам.