Кассовый аппарат для ФОПов на 2й-3й группе

Часто встречаю упоминания от ФОПов относительно требований налоговиков на местах, ко всем предпринимателям, кто владеет интернет-магазинами – регистрировать РРО. На центральном уровне,издали писульку по этому поводу и разместили её в официальном информационном ресурсе “ЗІР”. Ответ налоговиков, выглядит следующим образом:

Цитата из писульки налоговиков
“… при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard із використанням мережі Інтернет.

Водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманих комп’ютерними та іншими програмами за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується”
Попробуем проанализировать самостоятельно всё “законодательство” относительно необходимости использования РРО.
Прежде всего, для ФОПов на 2й и 3й группе ЕН (упрощённого налогообложения) есть норма, которая устанавливает обязанность обзаводится РРО только после достижения в (течении календарного года) дохода в 1 млн. грн. и более:

НКУ Статья 296
“296.10. Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.”

При этом, речь идёт о любом доходе в размере 1 млн. грн., не только в наличной форме.
Так же, интересно, что, судя по этой цитате, фактор необходимость РРО требует применения кассового аппарата и в следующих периодах, в течении действия “свидетельства плательщика единого налога”. Особенно весело это звучит в свете того факта, что в природе не существует таких “свидетельств”. Есть упрощённая система налогообложения и плательщики единого налога, которые регистрируются согласно заявления и данные о них содержатся в реестре плательщиков ЕН. Можно получить Выписку из реестра плательщиков ЕН. Никаких нафиг “свидетельств” 🙂 Ну, то такое.

С основаниями для необходимости применения РРО у ФОПов на 2й и 3й группы со стороны НКУ понятно, но, это был только первый фактор. Перейдём ко второму фактору и к профильному закону о применении РРО. Кто должен использовать РРО? Закон даёт такое определение:

Статья 3 из ЗУ “О применении РРО”
“Стаття 3. Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
то есть, только при деятельности “продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” и при условии применения расчётов:
1) які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі;
2) в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо);

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

“розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну; “

Обратите внимания на 2й случай не просто “в безналичной форме” а в безналичной, с применением платёжных карт. К чему я это веду, рассмотрим несколько полезных определений операция, которые я собрал по действующей нормативке:

Важно помнить, что такое “готівкові розрахунки”. Согласно Постановлению НБУ №637 от 15.12.2004 это:

“готівкові розрахунки – платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна;”

Так же, согласно той же, нормы:

“2.5. Якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.”
Расчётный документ, в этом случае, имеет достаточно широкое описание, вовсе не обязательно в качестве фискальных “чека” или “кватанции” РРО.
“Розрахунковий документ
документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.“

То есть, Расчётный документ – это любой документ “установленной формы”, который ФОП выдаёт, по требованию покупателя, в качестве подтверждения покупки. При этом, относительно безналичных рассчётов, согласно Постановления НБУ №22 от 21.01.2004 года:

“перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.“

Таким образом, я делаю вывод, что, типичная ситуация для ФОП-владельца интернет-магазина, при которой, клиент оплачивает покупку дистанционно, на текущий (2600*) или карточный (2605*) банковский счёт ФОПа – не является основанием для применения РРО, т.к. такая операция не соответствует условиям Закона “об РРО”:
а) наличной она точно не является, по определению;
б) безналичной – является, но, не в понимании упомянутого закона.

у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard із використанням мережі Інтернет.
Платёж происходит вовсе не “с использованием карт”, а с использованием карточных счетов покупателей (если платит через какой-то “Приват-24”) или терминалов самооблуживания банков или касс банков.
Проблема в том, что законодательство у нас архаичное во многих вопросах и не соответствует реальным операциям. Видимо по-этому, налоговики и пытались фантазировать на эту тему в своей писульке, добавляя такую фразу:
Водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманих комп’ютерними та іншими програмами за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується

Ситуация, при которой, курьер приносит товар покупателю и принимает расчёт на месте, напротив, предельно ясна и попадает под круг операций, описанных в законе об РРО и, обязательство использовать РРО у ФОПа возникнет (при достижении дохода в 1 млн. грн. в течении текущего календарного года).

Вывод делаю такой: в принципе, само творчество налоговиков на центральном, отражённое в позиции более-менее соответствует нормативке. Возможные всплески малограмотного энтузиазма налоговиков на местах нужно пресекать тыканием в их собственный ЗІР с обязательным добавлением, что, оплата не принимается на месте, только hardcore безнал, клиенты платят только через кассу банков и никак нельзя определить место расчётов, при этом.